У чому полягає правдива любов? Як її відрізнити від того, що є неправдою та фальшем? Усе так помішане, що ми не знаємо як нам чинити правильно. Нас турбується питання що таке щастя і чому воно полягає. Якщо ми говоримо про любов, то у чому власне вона виражається.
Апостол Павло ставить дуже просту планку, коли надає прикмети любові. Довготерпелива. Лагідна. Не заздрить. Не чваниться. Не надимається. Не бешкетує. Не шукає свого. Не поривається до гніву. Не задумує зла. Радіє правдою. Не тішиться кривдою. Все зносить. В усе вірить. Усього надіється. Все перетерпить.
Якщо не розбирати останні надто теологічні терміни, які зовсім не можливо використати в житті, але лише звернутися до легких, то ми усе нічого не можемо вдіяти.
Як можна усього надіятися? Ось я полюбив дівчину, а вона мене не любить, то що мені все життя чекати на неї? Якщо все так погано, то як це все перетерпіти? В мене не вистачає сили для того, щоб все знести. Як можна в усе вірити? Що це взагалі за така порада?
Якщо ми скажемо, що Апостол Павло говорить про Божу чесноту, що це є дар від Бога, то тоді звичайно все стає зрозумілим. Ми не можемо цього виконати і нам залишається лише молитися і просити цього дару в Нього. Коли ми це розуміємо, в нашу душу сходить спокій. Ми вже не відчуваємо тягот життя. Ми бачимо себе в правді: малими, простими, немічними.
Але питання стоїть набагато складніше. Що нам робити? Невже лише молитися? Нічого більше? А я ось стільки років молюся, а нічого не відбувається.
Існує багато різних книг, які намагаються пояснити чому Бог не чує наші молитви. У будь-якому разі питання стоїть набагато складніше. Що робити якщо Бог не чує наших молитов? Змиритися і просити далі чи щось змінити.
Якщо ми виходимо з того, що любов це лише Божий дар, то тоді звичайно нам нічого, окрім молитов не залишається. Але якщо Бог закликає нас до співпраці, то нам не лише треба молитися. Людина покликана до дії, навіть якщо ця дія — молитва.
Ми не можемо лише чогось очікувати, сподіватися. Ми маємо щось робити.
Так що робити для того, щоб Бог прийшов до нас? Що робити для того, щоб полюбити?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
